Дитячій будинок сімейного типу Пасько Любові Олексіївни


я уже в семьеДитячій будинок сімейного типу Пасько Любові Олексіївни, функціонуе з 28.09.1989 року. Вже майже 18 років вона є матір’ю вихователькою.

ДБСТ- сім’я в одночас — це  первинний дитячий колектив.

Адаптація дитини відбувається успішно, якщо вона належить до соціального оточення, має вольовий самоконтроль, виражену потребу у спілкуванні , прагнення до досягнень, готовність до діяльності , співпраці, взаємодії и характеризується відсутністю агресивності, оптимістичністю. Прикладом цього може бути колишня вихованка – Гуцуляк Наталя Іванівна, 1978 р.н, яка не дивлячись на життєві труднощі створила свою власну сім’ю: вийшла заміж , народила 2-х дітей.

« Хвилювалися і готуватися  до весілля довго. І раділи як за рідну доньку»- згадує Любов Олексіївна .

На данний момент в ДБСт виховується 5 вихованців : Андрій Наталя Володимирівна, 16.04.1989 р.н., Івлєв В’ячеслав Володимирович, 07.04.1990 р.н,Івлєва Тетяна Володимирівна, 21.01.1992 р.н., Журавльов Вадим Валерійович,10.11.1990 р.н, Гордієнко Ігор Володимирович, 06.05.1988 рн.

Зі слів Любові Олексіївни, важких проблем та конфліктів щодо пристосування дітей як таких не було.Діти поступово приймають вимогу вихователя, але й вимагали до себе особливої уваги, любові і здібностей кожної дитини для їх всебічного і гармонійного  розвитку, створення умов самореалізації в сім’ї і колективі, яким є ДБСТ. Саме ця реалізація і стане потім основою для досягнення успіху, кожен буде робити те, що до душі.

Кожна дитина має власні здібності, чимось відрізняється від інших .

Наприклад Гордієнко Ігор має музичні здібності .Він самотужки навчився грати на гітарі.»Було складно-пригадує Ігор — щось не вдавалося ,мозолі на пальцях , нерви .Та ось вона-  перша музична композиція. Граю». Тепер хлопець радує свою родину дзвінкими акордами. А ще Ігор працьовитий ,грає у футбол і відвідує гурток бальних танців. Мріє бути будівельником.

Швлева Тетяна – справжня господиня, рукодільниця. Дуже подобається ій вишивати та плести бісером. Родина дуже цінує дитячу творчість, адже Любов Олексіївна з великим теплом тримала в своїх руках квіточку, виплетену бісером. Тетяна приймає активну участь у шкільній творчій самодіяльности: співає ш танцює.

Андрійчук Наталя теж любить співати і танцювати,але ще в неї не було можливості показати свої здібності поза сім’єю.

17 річний Швлєв В’ячеслав – запеклий вболівальник футболу. Він і сам мріє стати футболістом , тому наполегливо тренується з іншими хлопцями на сусідському полі. І ,на диво, обожнює читати казки.

А Журавльов Вадим – просто геній. Працьовитий, не цурається брудної роботи, любить фізичний труд. Його хобі – автотехніка. Вадим на цурається замастити руки. Кожну деталь полагодить, збере, відремонтує.

Напевно треба цьому завдячити тій людині ,яка не народила, а яка виховала цих дітей. Скільки треба терпіння ,сумління, співчуття ,любові, щоб виховати чужу дитину.



14 Октябрь 2009.   Комментарии: 0.    Размещено в Истории приемных семей

Оставить комментарий или два

Реклама

Новости блога

Подписаться на блог Проследовать за мной в Twitter Присоединиться ко мне в FaceBook
Присоединиться ко мне в Вконтакте Смотреть мои видеозаписи на YouTube

Рубрики

Предыдущие записи